1918
Ніч, яку не можна переписати.Тільки прожити.
Інтерактивна проза за романом Михайла Булгакова «Біла гвардія». Обираєте з підказаних дій або описуєте свою — Місто відповість.
Ви знаєте цю історію.
Тепер ви в ній.
Прочитати про ту ніч — одне. Опинитися в ній — інше: коли о третій стукають у двері, вирішувати, відчиняти чи ні, доводиться вам. І жити з цим рішенням до ранку теж вам.
Це книжка, у якої немає наперед написаного продовження. Ви читаєте сцену — кімнату, людей, те, що щойно сталося. У кінці вирішуєте, що робить ваш герой: обираєте одну з підказаних дій або описуєте свою власну, звичайними словами. І сцена пишеться далі — саме під ваш вчинок.
Ніхто не читав цієї версії до вас і не прочитає після. Ваша ніч буде тільки вашою.
КВАРТИРА НА УЗВОЗІніч з 13 на 14 грудня 1918
Тут: Олексій — у їдальні, Миколка — поруч, у шинелі, Олена — у дверях їдальні
Миколка приніс петлю з передпокою й віддав її не одразу. Важка, кована, болти ще тримають слід різьби.
За стіною так само клацає замок валізи. Тальберг усе ще вкладається.
Повернути петлю на двері, поки є чим прикрутити
У комірчині є молоток і жменя цвяхів, а свердла немає й не було: штир збитий, і щоб двері стали рівно, треба новий отвір під шуруп. Петлю можна прибити — двері перестануть гойдатися, але вранці, якщо Місто перейде з рук у руки, замкнути їх буде нічим.
Миколка дивиться, як ви тримаєте петлю, не випускаючи шинелі з руки. Олена стоїть у дверях їдальні.
Що ви робите?Діяти
ЛЮДИ ПОРУЧ
Мають свою волю. Сестра може не послухати, гість може збрехати, сусід знизу — почути. Вони роблять свій вибір, поки ви робите свій.
НІЧ
Пам'ятає. Кого ви впустили о третій, що пообіцяли тому, хто їде, кому не сказали правди. За кілька сцен це повернеться.
НЕ ВСЕ ВИХОДИТЬ
Переграти не можна. Іноді ви не встигаєте, вам не вірять, голос зривається. Тоді ніч іде далі з цим.
Фінал змінити не можна
Гетьман поїде чотирнадцятого грудня. Німецька комендатура в бій не вступить. Місто буде взяте — не завдяки вам і не всупереч вам, а тому, що оборона скінчилася. У лютому прийдуть більшовики.
Нічого з цього ви не відвернете і знатимете про це з першої сцени: таємниці, яку треба розгадати, тут немає.
Коли війну виграти не можна, важить усе інше — кого пропустили через заставу, кого впустили о третій ночі, що люди сказали одне одному, поки ніч ще тривала. Саме такий вибір тоді в людей і був. Не більший.
Історія від цього не стає меншою. Вона стає вашою: не про те, чим скінчився грудень, а про те, як ви його пройшли.
Три з них бачать одну й ту саму подію — і не впізнають її. Пройшовши другу після першої, ви впізнаєте ту саму ніч і не впізнаєте її сенс.
ТА САМА НІЧ · 01 · КВАРТИРА НА УЗВОЗІ
Тепло від печі, кремові штори засунуті, на піаніно розгорнутий «Фауст». Сьогодні всі сходяться додому — і до ранку в цій квартирі буде семеро.
ВИРІШУЄТЬСЯ
Кого впустити о третій ночі — і чим це обернеться для решти.
ЗА КОГО ГРАТИ
ТА САМА НІЧ · 02 · ПОЛУСТАНОК ЗА СОРОК ВЕРСТ
Поле, дощата будка, водокачка — і по всьому степу багаття. Смугаста жердина впоперек шосе, ліхтар підіймають до чийогось обличчя.
ВИРІШУЄТЬСЯ
Хто пройде через заставу, а хто ні. Під ранок це буде єдине, що про вашу сотню запам’ятають.
ЗА КОГО ГРАТИ
Грати за стрільців
ТА САМА НІЧ · 03 · ПАЛАЦ, ЯКИЙ ПОРОЖНІЄ
Паркет, дзеркала, теки на підлозі, валізи в коридорі. У кабінетах палять папери. Телефони ще працюють, але слухавку вже ніхто не бере.
ВИРІШУЄТЬСЯ
Які папери згорять, а які хтось винесе під шинеллю — і що це означатиме для названих у них.
ЗА КОГО ГРАТИ
Грати за гвардію
ТА САМА НІЧ · 04 · ПІВ МІЛЬЙОНА ВІКОН
Ні роману, ні мундира, ні наказу. Квартира, родина, служба, з якої ви сьогодні пішли раніше, і ніч, яку треба пережити.
ВИРІШУЄТЬСЯ
Кого впустити, коли стукають, і що сказати патрулю — та якою мовою.
ЗА КОГО ГРАТИ
НІЧ З 13 НА 14 ГРУДНЯ 1918 РОКУ
